перекладач

вторник, 12 февраля 2013 г.

педагогам...Попередження шкідливих звичок (алкоголізм, наркотики, тютюнопаління)


                  ЩОДО ПРОФІЛАКТИТКИ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК У ШКОЛЯРІВ 

       Особливості соціально-економічних, політичних труднощів, які переживає наша держава сьогодні, протиріччя розвитку нашого суспільства, деформованість ринкових стосунків гостро вплинули і на школу.
      В учнів втрачається інтерес до навчання, погіршується дисципліна, знижується антидевіантний імунітет. Відхилення від морально-етичних, правових, гігієнічних, екологічних, психологічних норм життєдіяльності та життєтворчості особистості вимагає від школи застосування запобіжної системи виховання (превентивне), яке забезпечить реалізацію заходів, спрямованих на попередження і подолання відхилень у поведінці школярів і запобігання розвитку різних форм їх асоціальності, аморальності поведінки: правопорушень, поганих звичок (алкоголізму, наркоманії, тютюнопаління, токсикоманії, статевих порушень та їх наслідків - статевої розпусти, венеричних хвороб та СНІДу). Гуманізація школи несе з собою також ідею захисту дитини. Цю функцію має взяти на себе педагог, який найближче стоїть до дитини, а саме - класний керівник. Позиція захисту повинна стати фундаментом роботи з особистістю кожного класного керівника, основою індивідуального підходу до учнів. Це зробить класного керівника справжнім другом дітей, який стоїть на сторожі їх інтересів. 
ПРОГРАМА КОМПЛЕКСУ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
"ОХОРОНА ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я УЧНІВ" 

           Найвища цінність суспільства - людина, її життя і здоров'я. Проте з кожним роком стає все більше факторів, що негативно впливають на життєдіяльність людей. Біді ж краще запобігти, ніж боротись з її наслідками, часто трагічними.
           Комплекс навчальних занять з охорони життя та здоров'я учнів має на меті забезпечити школярам знання, вміння, переконання, необхідні кожній людині для збереження життя і здоров'я, надання першої допомоги потерпілим. Діти мають бути підготовлені до дій у небезпечних ситуаціях, знати способи їх упередження, навчитись оберігати своє здоров'я.
          Доцільно доповнити навчальну діяльність з охорони життя та здоров'я учнів системою позанавчальної та позакласної роботи по зміцненню здоров'я дітей.
        Викладання комплексу занять "Охорона життя і здоров'я учнів" у 1-3(4)-х класах проводиться вчителями початкових класів, у 5-11-х класах - учителями, які мають спеціальну підготовку, та класними керівниками.
        Заняття повинні мати практичну спрямованість, проводитись з урахуванням психології сприймання дітьми навчального матеріалу.
       Учителю надається право змінювати порядок вивчення розділів і тем програми, вносити доповнення і корективи, погодивши їх з радою школи. 
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ НАВИЧОК ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
     Здоров'я людини передбачає процес збереження й розвитку її психічних і фізіологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності за максимальної тривалості життя.
      Конституцією України життя та здоров'я людини визнані найвищими соціальними цінностями. Здоров'я населення вважається головним критерієм доцільності та ефективності всіх без винятку сфер діяльності держави.
     Згідно з Указом Президента України "Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян" №456/99 від 27 квітня 1999 року одним із напрямів діяльності навчальних закладів має бути впровадження в суспільну свідомість переваг здорового способу життя, формування національного культу соціально активної, фізично здорової та духовно багатої особистості.
       Постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 1999 року №1697 була затверджена "Національна програма патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства", спрямована на координацію діяльності органів виконавчої влади всіх рівнів, громадських і релігійних організацій, навчальних і культурно-просвітницьких закладів, пов'язаних із патріотичним вихованням, розвитком духовності, захистом моралі та формуванням здорового способу життя з метою утвердження конституційних положень про те, що людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканість і безпека є найвищою соціальною цінністю. Серед основних заходів, які покликані реалізувати Програму, є вивчення та пропагування кращого досвіду фізичного виховання, формування навичок здорового способу життя у дітей та підлітків.
      Здоров'я нації в наш час розглядається як показник цивілізованості держави, що відображає соціально-економічне становище суспільства. Саме тому державна політика щодо здорового способу життя формується цілеспрямовано й послідовно. Вона регламентується Законом України "Про охорону дитинства" та державними програмами (Міжгалузевою комплексною програмою "Здоров'я нації на 2002-2011 роки", Національною програмою "Діти України",            Цільовою комплексною програмою "Фізичне виховання - здоров'я нації", Національною програмою "Репродуктивне здоров'я нації 2001-2005"), спрямованими на пропаганду здорового способу життя дітей та молоді. Особлива увага проблемі формування культури здоров'я підростаючого покоління приділена в Указі Президента України від 15 березня 2002 року №258/2002 "Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності в суспільстві та утвердження здорового способу життя".
        Поняття здорового способу життя включає в себе різноманітні елементи, що стосуються усіх сфер здоров'я: фізичної, психічної, соціальної та духовної.
Здоров'я залежить не тільки від біологічних, генетичних і психофізіологічних задатків людини, а й від її культури, що включає різні способи реалізації соціальних та природних сил індивіда. Тому збереження й відновлення здоров'я перебувають у прямій залежності від рівня культури особистості. Поняття "культура здоров'я" формулюють як певний рівень медично-валеологічної грамотності населення, стан соціального благополуччя, ступінь розвитку творчих сил, фізичних, психічних і розумових здібностей людини, виражених в організації її життєдіяльності, у ставленні до самої себе, інших людей, до природи. Основним критерієм культури здоров'я визначають стан оптимальної відповідності, гармонії між біологічним, психологічним і соціальним у житті й діяльності людини.
         Для збереження та зміцнення здоров'я необхідні рухова активність, повноцінне харчування, додержання режиму праці, відсутність шкідливих звичок. Змушувати людину вести здоровий спосіб життя неможливо, однак прищеплювати, виховувати культуру здоров'я потрібно.
       За оцінками фахівців, близько 75% хвороб у дорослих є наслідком умов життя в дитячі та молоді роки. Незадовільний стан здоров'я молоді може знижувати рівень національної безпеки, економічні, інтелектуальні та духовні ресурси розвитку суспільства. Незважаючи на значну санітарно-освітню роботу, частина дітей не використовує навички здорового способу життя у практиці. Однією з обов'язкових умов, за яких можливе поліпшення ситуації, є заохочення молоді до здорового способу життя та енергійне впровадження програм збереження і поліпшення здоров'я. Цьому сприятиме утвердження в педагогічній та дитячій свідомості широкого розуміння поняття "здоров'я". Сьогодні здоров'я вже не розглядається як суто медична проблема. Загальноприйнятим у світі є визначення поняття "здоров'я", викладене у Преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ): "Здоров'я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад".
       У Національній доктрині розвитку освіти в Україні серед пріоритетних завдань шкільної освіти визначено й "виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів". Свідоме й відповідальне ставлення особистості до власного здоров'я передбачає вільне прийняття рішень і вибір цілей, а також способів, методів і шляхів їх досягнення. Тому педагог, формуючи культуру здоров'я школярів, має допомогти їм усвідомити важливість розумного, дбайливого ставлення до власного здоров'я, прищепити почуття відповідальності, розуміння, що саме здоров'я визначає якість життя; формувати прагнення бути здоровим; сприяти засвоєнню системи знань та практичних навичок здорового способу життя та безпечної поведінки. Робота вчителя має бути спрямована на зміцнення фізичного, морального та психологічного здоров'я дітей, на створення оптимального режиму їх фізичної та психологічної адаптації до підвищених вимог навчального навантаження та ефективної системи подолання таких соціально негативних явищ як наркоманія, куріння, зловживання алкоголем серед дітей та підлітків.
         Навчання здорового способу життя передбачає систематичний комплекс заходів, спрямованих на усвідомлення здорового способу життя як цінності шкільного колективу, що сприятиме гармонійному розвиткові психофізичних здібностей учнів. Школа має забезпечувати засвоєння учнями комплексу конкретних знань про здоровий спосіб життя, зокрема, про прості та дійові заходи протидії організму інфекціям; значення гігієни, дотримання чистоти, правильного харчування для здоров'я людини; необхідність вакцинації для профілактики хвороб. Турбота про правильну поставу учнів, гігієну їх опорно-рухового апарату, органів слуху та зору має бути предметом особливої уваги педагогів. Важливим напрямом педагогічної діяльності має бути також і навчання учнів гігієни розумової праці з метою уникнення перевантажень. Актуальними залишаються заходи щодо запобігання та протидії з боку школи шкідливим звичкам учнів - курінню, алкоголізму, вживанню наркотиків.
       У процесі формування навичок здорового способу життя рекомендуємо керуватися такими пріоритетами:
- вірити в цінність кожної дитини;
- дотримуватись конфіденційності;
- надавати позитивну інформацію;
- бути порадником, а не моралістом;
- поважати думку й позицію дитини;
- акцентувати увагу дитини на власних позитивних рисах, характеристиках і здобутках.
      Рекомендуємо дотримуватися таких принципів профілактичної роботи:
- відповідність змісту роботи потребам особистості: вивчення існуючих потреб та орієнтація змісту, форм роботи на їх задоволення; своєчасне виявлення підлітків "групи ризику" та надання їм допомоги;
- активізація зворотного зв'язку: надавати можливість учням висловлювати свої думки та почуття;
- добровільність: мотивувати та пропонувати, а не примушувати та диктувати;
- позитивна спрямованість: зміцнення позитивної позиції особистості щодо власної спроможності підтримання оптимального стану здоров'я; опертя на позитивні моменти - не стільки залякувати наслідками шкідливих звичок, скільки привертати увагу й посилювати симпатію до людей, які дотримуються здорового способу життя; розвінчувати створювані рекламними кампаніями стереотипи "героїв з цигаркою", які асоціюються з активністю та процвітанням;
- об'єктивність: інформація не повинна зводитись до залякування або формальних гасел; слід пам'ятати, що некваліфікована, необережна інформація може створити атмосферу таємничості та загадковості, спровокувати реакцію на "заборонений плід"; доцільно уникати мілітаризованої термінології;
- залучення батьків, медичних працівників, психологів, соціологів, юристів до пропаганди та сприяння утвердженню у свідомості учнівської молоді принципів здорового способу життя;
систематичність: вся профілактична робота з превентивного виховання має передбачати комплекс заходів, спрямованих на формування свідомого ставлення до власного здоров'я;
- врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей.
            Дослідники виявили, що в ході лекції учнями засвоюється 5% наданої їм інформації, бесіди - 10%, перегляду телепередач - 30%, щотижневої виховної роботи - 45%, рольової гри - 60%. Доцільно враховувати, що найбільш ефективними у процесі формування культури здоров'я особистості є інтерактивні методи роботи із застосуванням елементів тренінгів, гри та оздоровчих вправ.
       Згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.03 №272 2003-2004 навчальний рік оголошено роком здорового способу життя та фізкультурно-оздоровчої роботи. З метою реалізації завдання формування навичок у дітей та підлітків здорового способу життя у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів рекомендуємо впроваджувати такі форми організації превентивного виховання:
- уроки валеології, охорони та безпеки життєдіяльності;
- гурткові, клубні та факультативні заняття;
- анкетування, тестування;
- облік учнів, схильних до правопорушень, куріння, вживання алкогольних та наркотичних речовин;
- тематичні лекції, колективні та індивідуальні бесіди;
- дні, тижні здоров'я та профілактики шкідливих звичок;
- шкільні спартакіади, естафети, спортивні та туристичні змагання;
- колективні творчі справи;
- родинні свята та свята здоров'я;
- рольові ігри, вікторини, ігрові програми;
- екскурсії та походи по рідному краю;
- години спілкування на свіжому повітрі;
- психологічні тренінги;
- валеологічні тренінги;
- суди над шкідливими звичками;
- диспути, дискусії, круглі столи;
- служба довіри;
- профілактичні консультації;
- регулярний випуск радіогазет та настінної інформації;
- презентація матеріалів періодичної преси;
- перегляд та обговорення кінофільмів;
- використання елементів народної системи духовно-фізичного розвитку особистості (прислів'я, приказки, рухливі ігри, фізична культура козаків) під час проведення навчальних занять;
- співпраця з батьками (з проблеми формування культури здоров'я учнів), підвищення їх педагогічної культури шляхом організації лекцій, круглих столів, бесід, консультацій, розробки пам'яток тощо.
              Завданням кожного навчального закладу освіти має бути забезпечення здорового способу життя всьому шкільному колективу завдяки створенню такого навколишнього середовища, яке сприяло б зміцненню здоров'я.