перекладач

четверг, 19 сентября 2013 г.

батькам...Поради батькам щодо зняття в дітей психологічного напруження



У “шкільному” житті першокласники стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють у конфлікти.
Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження учнів молодшого шкільного віку (як вважає В.І.Шахненко) є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з четвероногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.
Батькам доцільно знати способи зняття психічного напруження в дітей.
1. Глибоке дихання
Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Видихнути трохи повільніше,  до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень - здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, позбавляючись  хворобливості та хвилювання.
2. Фізичні навантаження
Найкращим  способом зняття нервового напруження є  фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри — футбол, волейбол, теніс.
3. Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом. Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образили, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Учені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.
4. Живопис
Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.
5. Художнє слово
Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.
6. Театр
Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр, подивіться мультфільм.
7. Позитивні емоції
З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.
8. Музика
Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєрев довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.
9. Спілкування з природою
Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій - відпочиньте з нею серед природи.
10. Гра
Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має для першокласників,  оскільки це діяльність, без  якої  дитина шести років нормально жити і розвиватись не може. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість  забезпечити  необхідні для розгортання справжньої гри умови. Йдеться про ініціативу, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування. Тому  батькам  учнів першого класу доцільно подбати про те, щоб у вільний від шкільних занять час діти достатньо гралися.  Чим більший вибір ігор, тим  легше  розкрити  індивідуальні  можливості  й обдарування кожної  дитини, створити оптимальні умови для її  повноцінного розвитку. 
Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, поведінку уявних персонажів, їхнє  ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми,  на чуттєвому рівні прилучається до культури  середовища,  що її оточує. Другий фактор, яким  зумовлюється виховний вплив творчих ігор, – реальні міжособистісні стосунки дітей у процесі гри. Вони мають величезне значення для подальшого розвитку особистості,   засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.

вторник, 10 сентября 2013 г.

БАТЬКАМ ... Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи



Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є уважне й лагідне ставлення батьків до дитини, розуміння ними її  внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини. Але незважаючи на це, для полегшення процесу адаптації дитини до школи все ж можна дати деякі рекомендації:
        Повірте в унікальність та неповторність Вашої дитини, в те, що вона дитина неповторна,  не схожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій.
     Дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.
      Не соромтеся демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.
     Не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її  на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.
     Задля виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.
      Пильнуйте, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише основні) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь установлених заборон і дозволів.
      Не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтеся впливати на дитину проханнями – це найбільш ефективний спосіб. У випадку непокори необхідно переконатися, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що зазвичай достатньо ефективно. І лише у випадку, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання, яке повинне відповідати вчинку, крім того, дитина має розуміти, за що її покарали. Важливо памятатити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками міра.
Пам'ятайте:
     Покарання – це моральний замах на здоров'я дитини  - фізичне і психічне.
      Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого.
      Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.
      Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінку перегорнуто. Про старі гріхи - ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!
      Хоч би що  трапилось, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
      Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.
      Не забувайте:  ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчитеся краще розуміти одне одного.
      Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитися вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.
Прийнята в деяких родинах система залякування дітей, безумовно, заслуговує на осуд, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування особистості дитини, легко призводять до психостенічних реакцій, імпульсивних дій та афектів.
Існує термін "шкільна фобія", тобто страх у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками. Таке трапляється, коли дитина хвороблива, тоді, як правило, вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків.
Іноді зустрічаються батьки, котрі самі побоюються школи і побіжно навіюють це побоювання своїм дітям, або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру і тим самим створюючи в  неї "навчальну фобію". У дитини виникає невпевненість у своїх силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка сподіватися на допомогу в найпростішій ситуації.
Дуже важливо піклуватись про  створення для дитини ситуації з гарантованим успіхом. Можливо, це потребуватиме від батьків певної зміни вимог до дитини, але справа того варта. Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.
Лікарі-педіатри відзначають різке зростання в дітей таких захворювань, які раніше були властиві тільки дорослим, що постійно знаходяться у стресових ситуаціях. Те, що є буденним для дорослого, може спричинити  стрес у дитини, якщо дорослий не може або не бажає створювати для ще незміцнілого організму спеціального режиму. Сучасна література і практичний досвід психологів указує на велику кількість випадків, коли погіршення і психічного, і фізичного здоров'я дитини пов'язано тільки з тим, що дорослі водять дитину з собою по місцях масового скупчення людей.
Деякі батьки не помічають різниці між собою і дитиною (забуваючи про те, що дитина – це не маленька копія дорослої людини, а маленька людина, яка живе і розвивається у своєму світі і вимірі, за власними законами), придушуючи її зливою інформації, непосильними для неї емоційними навантаженнями. Все це не минає безслідно – у дитини з’являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Якщо в родині негаразди і дитина постійно знаходиться в сфері спілкування батьків, тобто активно залучається як активний співучасник їхніх сварок, у  дитини можуть з'явитися невротичні симптоми та інші порушення психічного і фізичного розвитку, які будуть блокувати розвиток у дитини її таланту.
Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. Якщо дитина не готова до цієї зміни, школа для неї перетворюється на пекло і малий школяр поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу.

вторник, 3 сентября 2013 г.

Перші шкільні труднощі: ПРОБЛЕМА АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

   Початок навчання дитини в 1-му класі - складний і відповідальний етап у її житті. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності - це й нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов'язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права і обов'язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем.
Змінюється життя дитини: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.
    Пристосування (адаптація) дитини до школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5 - 6 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадають напруження та тривожність.
    Залежно від стану здоров'я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садка адаптація до школи, до нових умов життя може мати різний перебіг.
Безумовно, першокласники, що відвідували дитячі заклади, значно легше адаптуються до школи, ніж «домашні», які не звикли до тривалого  перебування в дитячому колективі, до певного сталого режиму. Легше проходить період пристосування до школи і краще вправляються з розумовими та фізичними навантаженнями здорові діти. Але на жаль, сьогодні лише 20—25 % дітей ідуть до школи здоровими. Решта ж мають різноманітні порушення та відхилення в стані здоров'я. 
Тож зрозуміло, чому процес адаптації проходить з певними ускладненнями й затягується на більш тривалий термін.
    У дослідженні Г.Чуткіної виділено 3 рівні адаптації дітей до школи. (Опис рівнів адаптації наведено з кн. О.Проскури «Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками».) Звернімо увагу на їх зміст і основні показники.
        Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом, розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.
          Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, разом з тим потребуй контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків і виконує домашні завдання; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками. 
           Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, ш в нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання  самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується и нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує знач ної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й  прізвища лише частини однокласників. Зрозуміло, що є досить тісний причиново-наслідковий зв'язок між  рівнем адаптації школяра і системою тих чинників, умов, у яких він виховувався.

вторник, 9 апреля 2013 г.

Батькам... Профорієнтація. Чи потрібна вона вашій дитині?!

Профорієнтація до перебудови була поставлена на реалізацію у вигляді навчальних комбінатів, де дитина могла спробувати себе як кухар або слюсар. І що ми маємо зараз?
Наприклад, у кожному куточку України офіційно діють і міжшкільні навчальні комбінати, і центри психолого-педагогічної допомоги, які зобов'язані на безкоштовній основі здійснювати профорієнтаційну роботу в школах.
Хто-небудь із сучасних батьків знає про існування таких організацій? Хтось відвідував заняття або працював із психологом?
Поговоримо дещо про те, чим може допомогти профорієнтація вашій дитині.
По-перше, профорієнтаційна робота, якщо вона ведеться з 4-го класу, допоможе усвідомлено вибрати професію й краще розуміти посадові обов'язки, про які ми звичайно дізнаємось тільки при першому працевлаштуванні вже після закінчення ВНЗ. Для цих цілей використовуються профорієнтаційн  ігри, в які діти грають із більшим задоволенням. Подібна гра знімає вічне бажання «бути, як мама» і працювати по спеціальностях батьків, не з огляду на свій внутрішній потенціал, що, погодитеся, вже непогано.
По-друге, профорієнтація дозволяє об'єктивно оцінити сильні й слабкі сторони дитини й вчасно скоригувати поведінку, якщо це необхідно.
По-третє, мало хто з батьків може похвастатися тим, що знає свою дитину. Тому мами й тати часто бувають здивовані й результатами профорієнтаційного тестування, і результатами бесіди із психологом. Не варто винити в цьому себе, скоріше, винуватий сучасний ритм життя.
По-четверте, профорієнтація при переході в старші класи допомагає визначити профільні предмети, а робота із психологом допоможе вибрати оптимальне навантаження, щоб із кращих спонукань не позбавити дитину дитинства.
В-п'ятих, профорієнтація може зняти деякі батьківські страхи. Наше опитування батьків старшокласників показує, що мами й тати на сучасному етапі перестали боятися того, що дитина не поступить в бажаний університет. Навіть орієнтовані на безкоштовне навчання батьки в глибині душі вже знайшли резерви на банківському рахунку.
Тепер залишається страх того, що, провчившись кілька років, улюблене чадо розчарується в обраній спеціальності й кине заняття.
Звичайно, ніхто не гарантує, що після роботи із психологом дитина ніколи не змінить своєї думки. Але психолог-профконсультант допоможе визначити можливості підлітка, що підходять предмети для сдачі ЗНО, порекомендує розвиток потрібних для спеціальності навичок, а також розповість про суть майбутньої роботи й зорієнтує по заробітній платі або затребуваності на ринку праці. Це, у свою чергу, позбавить батька від страху того, що дитина не зможе забезпечувати себе в майбутнім самостійному житті.
І останнє. Іноді нашим дітям потрібно просто поговорити з не упередженою дорослою людиною, що не дає оцінок і готовий вислухати самі смішні проблеми. Це в рази знижує підліткову агресивність.
Отже, корисність профорієнтації для дітей всіх віків, здається, очевидна. Вибір за вами.

четверг, 4 апреля 2013 г.

учням....ЯКУ ПРОФЕСІЮ ОБРАТИ!!!

«Ким ти хочеш бути, коли виростеш?», - Мабуть, це питання входить в п'ятірку найпопулярніших питань, які дорослі люблять задавати зовсім маленьким дітям. Але от благополучно минули десять років шкільного життя, невблаганно насувається випускний бал, а сакраментальне «Ким бути?»
Все сильніше тривожить душу і розум і дитини, що підросла, і його батьків. Ось тоді-то і виникає питання, яку професію обрати для себе і так, щоб ще не помилитися з вибором.
Що потрібно врахувати при виборі професії.
Корисна річ - тест на профорієнтацію - допоможе оцінити твої інтереси і риси характеру. Насамперед, гарненько обміркуй, чого ти хочеш від професії. У якій сфері діяльності тобі було б цікаво працювати, який спосіб життя ти плануєш вести, наскільки важлива для тебе висока заробітна плата і багато, багато іншого. І, звичайно ж, обов'язково врахуй свої здібності. Не варто мріяти про кар'єру програміста, маючи трійку з алгебри.
Ще одна корисна річ - тести на профорієнтацію. Що це таке? Як правило, це різноманітні твердження, з якими ти повинен погодитися або не погодитися. У таких тестах є питання по безлічі предметів - фізики, хімії, астрономії, літературі і іншим, крім того, вони допоможуть тобі оцінити твої інтереси і риси характеру, а іноді і рівень інтелекту.
Тести на профооріентацію є практично в будь-яких популярних збірниках психологічних тестів, так що ти цілком можеш пройти їх будинку самостійно, але все ж краще зробити це під час консультації з психологом. Він допоможе тобі зробити найбільш правильні висновки за отриманими результатами тесту і, в кінцевому підсумку, визначитися з вибором професії.
Крім того, непогано б проаналізувати, які професії зараз користуються особливим попитом у роботодавців, а на які попит виросте років через п'ять, коли ти закінчиш навчання. У першому випадку найкращий помічник - газети і сайти з працевлаштування, а в другому - прогнози соціологів, які можна знайти в інтернеті, і власний здоровий глузд.
                          Основні мотиви при виборі професії
Престиж професії і розмір заробітної плати - не найкращі мотиви при виборі професії. Насамперед, давай розділимо причини, які спонукають вибрати ту чи іншу професію, на зовнішні і внутрішні. Зовнішні причини пов'язані з впливом навколишнього середовища: думкою батьків, друзів, однолітків, бажанням добитися зовнішнього успіху або страхом осуду. За внутрішні причини відповідаєш ти сам - їх визначають твої здібності, нахили, звички і характер, і тільки вони.
Що ж найчастіше змушує сьогоднішніх молодих людей вибрати ту чи іншу професію?
Лідер списку мотивів - престиж професії. Мотив, в принципі, непоганий, однак у ньому самому криється пастка. У наші часи в фаворі різного роду економічні і юридичні спеціальності. Проте вже зараз на ринку праці починає відчуватися надлишок тих же бухгалтерів, особливо не мають вищої освіти. І що буде з попитом на юристів та економістів в майбутньому - можна тільки припускати. Висновок простий: при виборі професії її престиж не повинен застити очі; про нього потрібно пам'ятати, але спиратися на нього одного - навряд чи розумно.
Почесне друге місце при виборі професії займає високий заробіток: ким би не працювати, аби добре отримувати. І йдуть ледь закінчили школу дівчата танцівницями в стрип-бари, а хлопці їдуть на північ різноробочими.
Але навряд чи такий мотив як високий заробіток заслуговує того, щоб при виборі професії спиратися тільки на нього. Чому?
У нормі зростання заробітної плати безпосередньо залежить від зростання кваліфікації. Професії ж, де планка заробітної плати піднята спочатку високо, як правило, зростання кваліфікації не передбачають. Років через п'ять доходи офіціантки і початківця банківського службовця зрівняються, пройде ще кілька років - і дохід банківського службовця залишить заробіток офіціантки далеко позаду.
Головне, щоб був інтерес до самої професії, щоб вона стала улюбленою справою для вас. Інтерес до змісту самої професії, тобто внутрішня причина її вибору, знаходиться лише на третьому місці, а шкода. Той, для кого робота буде в радість, стає просто улюбленою справою, і працювати буде більш продуктивно і постійно самовдосконалюватися. І як нерозривно пов'язане з його успішною роботою, піде просування по службі і шанобливе ставлення з боку колег. Так, до фанатизму захоплений програмуванням хлопчина стає, зрештою, винахідником власної мови програмування і власником підприємства з розробки програмного забезпечення. Йому залишається шкодувати лише про те, що обов'язки керівника практично не залишають часу на те, щоб цілком віддатися улюбленій справі.
Умови праці теж відіграють свою роль у виборі тієї чи іншої професії. Втім, змінивши місце роботи, іноді можна суттєво змінити та умови праці, - деякі професії це дозволяють. Наприклад, геолог у польовій партії (намети, тайга, постійні відрядження) і геолог на посаді інженера-геолога на нафтовидобувному підприємстві (місто, офіс, ніяких відряджень) - випускники одного і того ж геологічного факультету.
Ще одна причина - доступність навчання. Одна справа - отримувати вищу освіту в рідному місті, де живеш, інше - їздити за тридев'ять земель. А якщо живеш в маленькому містечку, де всіх навчальних закладів - одне ПТУ, перейменоване в коледж? Неважко зрозуміти, що, ставлячи на чільне місце доступність навчання, ти істотно обмежуєш список професій.
На жаль, якщо говорити про доступність навчання в тих випадках, коли на безкоштовній основі у ВУЗ поступити не вдалося, то велике значення має висота оплати за навчання. Звичайно, і тут можна знайти вихід: взяти кредит у банку, підробляти вечорами, піти на заочне відділення, де плата нижче, - але все-таки отримати бажану спеціальність.
Легко помітити, що багато мотивів вибору тієї чи іншої професії, зрештою, обертаються помилками.
Найпоширеніші помилки при виборі професії
Вибір професії - ваша особиста справа, не піддавайтеся тиску батьків або товаришів Дотримання моді і забобонам. У всі часи одні професії вважалися престижними, інші ж більшість обивателів вважало, м'яко кажучи, негідними. Є, наприклад, такі люди - асенізатори. Хто хоче бути асенізатором?
А між тим, суспільству одно необхідні і економісти, і сантехніки, і медсестри, і адвокати. Так що, на перше місце став свої інтереси та здібності, і тільки потім - престижність професії. Інакше вивчишся, припустимо, на бухгалтера, а задоволення робота за фахом приносити тобі не буде.
Крім того, повагу одно викликають і простий робітник, і фахівець з вищою освітою, якщо вони обидва - професіонали у своїй справі.Donlcc не рекомендував би вибирати професію під натиском батьків або впливом товаришів також. Можна лише прислухатися до їхньої думки, адже вибір фаху - твоя особиста справа, ніхто не проживе через тебе твоє власне життя. Уяви, що ти пішов на економічний, тому що так хотіла мама. Минув рік, два або, що ще гірше, п'ять років - і ти зрозумів, як пристрасно ненавидиш всі ці формули і графіки, а робота в офісі здається тобі похмурим просиджуванням штанів. Зрозуміло, що при такому ставленні до навчання диплом теж не блищить гарними оцінками, і про те, щоб більш-менш пристойно влаштуватися за фахом не доводиться навіть мріяти. Чи не стане тоді шкода витрачених даремно років?
Точно так само, якщо ти слідом за подругою мрієш вступити в медичну академію, задумайся, чи варто мріяти про кар'єру хірурга або стоматолога, якщо побачивши найменшої подряпини в тебе паморочиться голова.
Чи замислювалися ви, скільки років каторжної праці було покладено балериною на те, щоб домогтися успіху? Захоплення тільки зовнішньою або приватною стороною професії, не розуміння того, що ще тобі належить на тій чи іншій роботі. Наприклад, ви бачили, як балерина пурхає по сцені, наче метелик. Чи хочеться, милуючись нею, замислюватися про те, скільки років каторжної праці було покладено на те, щоб добитися такої легкості?
Незнання або недооцінка деяких своїх фізичних особливостей і недоліків - одне з помилкових направляючих при виборі професії.
З хворим серцем шлях у льотчики закритий. Алергікам протипоказані професії хіміка чи перукаря. Нерозумно мріяти про роботу, здатної погіршити стан твого здоров'я. Ще гірше, коли просто не знаєш заздалегідь і навіть не підозрюєш, що через якийсь час дадуть про себе знати проблеми зі здоров'ям. В окремих випадках здоров'я стає непереборною перешкодою для отримання тієї чи іншої роботи.
У кожному разі, не варто ставитися до вибору професії, як до чогось незмінного, що раз і назавжди визначить твою долю. Попереду у тебе довге життя, в якій, мабуть, знайдеться місце і підвищенню кваліфікації, і освоєння суміжних спеціальностей, а то й радикальної зміни роду діяльності.

вторник, 12 марта 2013 г.

Торгівля людьми!

Протидія торгівлі людьми
       У лексиконі сучасного українського суспільства усе частіше вживається термін «трафікінг» або ж «торгівля людьми». Здавалося б, людство давно забуло про явище работоргівлі, яке більшість з нас асоціюють з давньою та середньовічною історією – кріпацтвом, «чорним рабством» та іншими подібними явищами. Проте, як свідчать факти, работоргівля є  цілком сучасною реалією, чиє існування має потужне економічне підґрунтя. Ця проблема має глобальний характер, адже постраждати від торгівлі людьми може людина будь-якого віку, статі, походження, з будь-якою освітою і рівнем достатку.
       Україна насамперед вважається країною походження постраждалих від торгівлі людьми. Але останніми роками вона стала також країною призначення. Так іноземці, що приїжджають в Україну із країн, де військові конфлікти продовжуються десятиріччями, у пошуках безпечного місця проживання можуть постраждати від торгівлі людьми на території України, так само, як і громадяни України, можуть потрапити у схожу ситуацію у власній країні.
        Об’єднаними зусиллями світова спільнота може протидіяти торгівлі людьми: підвищення рівня інформованості населення; превентивна робота; виявлення випадків торгівлі людьми; посилення відповідальності за правопорушення, пов’язані з торгівлею людьми; ідентифікація та реабілітація жертв торгівлі людьми; надання всебічної допомоги постраждалим від торгівлі людьми; захист їх правового статусу та соціальна реінтеграція – ось приоритетні завдання суспільства у сфері протидії торгівлі людьми.
        Верховна Рада України ухвалила 20.09.2011 р.Закон «Про протидію торгівлі людьми». У Законі визначено основні напрями реалізації державної політики, спрямованої на протидію торгівлі людьми; повноваження органів виконавчої влади під час здійснення заходів з протидії торгівлі людьми; механізм запобігання торгівлі людьми, боротьби з нею, надання допомоги та захисту постраждалим особам. Також закон визначає права постраждалих від торгівлі людьми осіб, які звернулися за допомогою; засади міжнародного співробітництва у сфері протидії торгівлі людьми. Крім того, передбачено посилення відповідальності за правопорушення, пов`язані з торгівлею людьми.
Торгівля людьми заборонена і карається законом України за статтею 149 кримінального кодексу.
                                                   
Що таке Торгівля людьми
Визначення торгівлі людьми міститься в Протоколі ООН про попередження та припинення торгівлі людьми, який доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності:
a) «Торгівля людьми» означає здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховання чи утримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примушення, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів або користі для отримання згоди особи, що контролює іншу особу. Експлуатація включає, як мінімум, експлуатацію проституції інших осіб або інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю або послуги,  рабство або звичаї, подібні рабству, підневільний стан або вилучення органів;
b) згода жертви торгівлі людьми на заплановану експлуатацію, зазначену вище, не береться до уваги, якщо було використано будь-якій із засобів впливу, що перелічені в п.a);
c) вербування, перевезення, передача, приховування або здобуття дитини для цілей експлуатації вважаються «торгівлею людьми» навіть в тому випадку, якщо вони не пов’язані із застосуванням якого-небудь із засобів впливу, що зазначені в п.а);
d) «дитина» означає будь-яку особу, що не досягла 18 річного віку.
Хто є постраждалим від торгівлі людьми
       Постраждалими від торгівлі людьми є чоловіки, жінки та діти всіх національностей та класів. Постраждалими часто є честолюбні молоді люди, які шукають на кращі економічні можливості. Злочинці користуються їх надіями та мріями та продають їх в експлуатацію та рабство.
       Більшість постраждалих від торгівлі людьми вважають, що їхнє рішення мігрувати у пошуках кращого працевлаштування – це підконтрольний їм процес. Вони не усвідомлюють, що від самого початку їх обманюють аби лише створити ситуацію, в якій їх можна буде експлуатувати.
     Постраждалим від торгівлі людьми можете бути Ви чи хтось, кого Ви добре знаєте.
Як запобігти рабства
Запам’ятайте і розкажіть своїм рідним та друзям про 10 правил безпеки:
  1. Не вірте рекламі фірми, яка не відповідає вимогам законодавства України (не вказує повної назви фірми, її адреси, номеру ліцензії та органу ліцензування, що її видав). Торгівці людьми можуть ввести Вас в оману, використовуючи:
    • Різноманітні фірми-посередники з працевлаштування за кордоном
    • Туристичні, шлюбні та модельні агенції, служби знайомства, агенції шоу –бізнесу
    • Оголошення, рекламу в ЗМІ та Інтернеті
    • Незнайомих людей, а часом навіть Ваших родичів, друзів, сусідів, знайомих.
  1. Не ведіть переговори про навчання, працевлаштування чи шлюб наодинці з агентом
    • Запросіть взяти участь у переговорах довірену особу – це може бути Ваш юрист або хтось із Ваших близьких.
    • Перевірте, чи має фірма ліцензію на надання відповідних послуг (навчання, працевлаштування за кордоном). Таку інформацію Ви можете отримати в  Державному центрі зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України.
  1. Зв’яжіться з Посольством країни, куди Ви плануєте подорож та дізнайтесь про правила щодо працевлаштування або навчання  іноземців.
  1. Особисто оформлюйте пакет документів та самі сплачуйте за послуги. Це не дасть можливості торгівцям людьми втягнути Вас у боргову залежність або вчинити злочин стосовно інших осіб за Вашими документами. Не користуйтеся послугами незнайомих осіб, які пропонують Вам допомогу в оформленні виїзних документів, продовженні терміну перебування на території іноземної держави. 
Майте на увазі:
•      Термін перебування  у іноземній країні зазначено у візі.
•      Туристична чи гостьова віза не дають право на легальне працевлаштування. Це незаконно.
  1. Обов’язково укладайте відповідний контракт, складений зрозумілою для Вас мовою у двох примірниках, один з яких залишається у Вас. 
  1. За жодних обставин нікому не довіряйте документів, що засвідчують Вашу особу.
  1. Обов’язково залиште рідним ксерокопію свого паспорта громадянина України, закордонного паспорта, візи, контракту про навчання чи працевлаштування, свідоцтва про народження, проїзних документів та нещодавно зроблені фотографії, а також номер телефону й адресу, де Ви збираєтеся зупинитися.
•      Візьміть за правило постійно телефонувати рідним у домовлений день та час. Заздалегідь домовтесь з рідними про «кодове слово» у розмові, на випадок, якщо Ви не зможете вільно розмовляти по телефону, перебуваючи під чиїмось наглядом.
  1. Зробіть та тримайте при собі копії національного та закордонного паспортів. Це значно спростить процедуру відновлення документів для повернення в Україну.
  1. Не ставте себе в залежне положення, приймаючи подарунки або позичаючи гроші
  1. Якщо Ви опинилися у скрутному становищі за межами України, звертайтеся по допомогу до:
    • Посольства або Консульства України у країні Вашого перебування, де Вам допоможуть отримати документи, що засвідчують Вашу особу, і повернутися на Батьківщину.
    • Національного товариства Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, де Вам можуть надати можливість відновити зв’язок з рідними та повідомити їм про своє скрутне становище.
    • Міжнародних, громадських, благодійних організацій, де Ви також зможете отримати допомогу та підтримку.
•      Заздалегідь підготуйте та тримайте при собі перелік організацій, із зазначенням адреси та номерів телефонів, що працюють у сфері протидії Торгівлі людьми.
ТЕПЕР Ви знаєте більше про проблему торгівлі людьми та можете захистити себе !
Національна безкоштовна гаряча лінія з питань торгівлі людьми
Зі стаціонарного телефону : 0-800-505-501
З мобільного (Білайн, Київстар, МТС, life): 527

четверг, 7 марта 2013 г.

для учнів... 10 правил ДРУЖБИ


Запам'ятай правила дружби.

1. Дружба — це правда і чесність кожного.
2. Поважай тих, з ким дружиш.
3. Що вимагаю від друга, насамперед вимагаю від себе.
4. Ніколи нікого не обманюй, не ображай.
5. Ні до кого не чіпляйся, грай чесно, не дражнись.
6. Будь терплячим, не засмучуйся через невдачу.
7. Ти не кращий за всіх, але і не гірший за всіх!
8. Якщо вмієш добре грати, то навчи іншого.
9. Успіху можна досягти тільки разом, в колективі. Частіше кажи: «Нумо
дружити», «Нумо грати!».
10. Ходи до школи. І хай вона буде тобі на радість!